Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє
16 лютого 2022 року набрав чинності наказ Мінфіну, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що 16 лютого 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.01. 2022 року №15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної (далі - Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.
Зміни стосуються лише платників ПДВ, які здійснюють постачання тютюнових виробів за максимальними роздрібними цінами. Але складати ПН та РК за новими формами будуть всі платники ПДВ.
ДПС повідомляє, що реєстрація ПН та РК, складених за новою формою буде здійснюватися з 01.03.2022.
Отже, у новій редакції викладено:
У формі податкової накладної:
- назву графи 7 Розділу Б: «Ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість»,
- виноску «1»: «1 У порядковому номері після символа "/" зазначається код 2 – у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених в п. 16 прим.1.3 ст. 16 прим.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», або код 5 – у разі складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код 6 – у разі складання податкової накладної для операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни.»;
У формі додатка 1 до податкової накладної:
- назву графи 6: «ціна одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість»;
У формі розрахунку коригування до податкової накладної:
- назву графи 8: «ціна постачання товарів/послуг або максимальна роздрібна ціна товарів»;
- назву графи 9: «ціна або максимальна роздрібна ціна (-) (+)»;
- виноску «1»: «1 У порядковому номері після символа "/" зазначається код 2 – у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених в пункті 16 прим.1.3 статті 16 прим.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», або код 5 – у разі складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код 6 – у разі складання податкової накладної для операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни.».
Крім того внесено зміни до Порядку, який, зокрема, доповнено вимогами щодо:
- складання платниками ПДВ у разі здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, окремих податкових накладних із зазначенням у другій частині порядкового номера такої податкової накладної коду «6» (п. 6 Порядку);
- зазначення у графі 7 податкової накладної, складеної на операції з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, максимальної роздрібної ціни товару без урахування податку на додану вартість (п. 16 Порядку).
Змінили місце реєстрації - повідомте про це податкову
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до ст. 70 Податкового кодексу України фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін. У разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (прізвища, місця реєстрації, реквізитів документа, що посвідчує особу тощо) фізичній особі необхідно подати заяву за ф. № 5ДР / № 5ДРП до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи або до будь-якого податкового органу якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.
Заяву за формою № 5-ДР/№ 5-ДРП можна подати як до Центрів обслуговування платників так і через Електронний кабінет за своєю податковою адресою (місцем проживання).
Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, громадяни у визначений законодавством термін отримають податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку. Відповідно, вони зможуть своєчасно сплатити податки, не порушуючи граничні терміни сплати та уникнути фінансових санкцій.
Один з найбільш актуальних для платників наборів даних відтепер оновлюватиметься щоденно
Для покращення інформування платників податків щодо наявності податкового боргу один з найбільш актуальних наборів даних «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг» у розділі «Відкриті дані» головної сторінки вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160211185056) та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/dataset/0e347d45-4db5-44ee-a14a-533d7cf17d7b) відтепер буде оновлюватись щоденно.
У цьому наборі даних міститься інформація про керівників таких суб’єктів господарювання, суми податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.
Для зручності використання цей набір даних розміщується у форматах CSV та JSON в архівних даних.
Про спеціальний режим оподаткування резидентів Дія.City
Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Лілія Катеринська надала коментар-роз’яснення щодо податку на прибуток для резидентів Дія.City та перехід на особливі умови оподаткування.
Так, фахівець розповіла, що цього року в Україні запроваджено спеціальний правовий режим Дія.City, який розроблено для розвитку IT-галузі.
Він створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, стартапів.
Для компаній-резидентів передбачено спеціальний податковий режим.
Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія.City надає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами («податок на виведений капітал», коли засновники виводять кошти з метою отримання дивідендів), що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема, виплата дивідендів або виплата процентів на користь нерезидентів.
Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія.City - платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про обрання статусу резидента Дія.City, вважаються резидентами Дія.City - платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому юридичну особу внесено до реєстру Дія.City.
Резидент Дія.City, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія.City - платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви контролюючому органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія.City вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому подана відповідна заява.
Резидент Дія.City, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія.City - платника податку на особливих умовах один раз впродовж календарного року.
Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія.City, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидент Дія.City - платника податку на особливих умовах, вважається резидентом - платником податку на загальних підставах.
Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія.City є календарний рік.
Сільськогосподарські товаровиробники, які належать до ІV групи платників єдиного податку
Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу Законом України від 30.11.2021 №1914, до ІV групи платників єдиного податку належать такі сільськогосподарські товаровиробники:
а) ЮО незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %;
б) ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні част.2 ст. 3 Сімейного кодексу України;
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.
Не можуть бути платниками єдиного податку ІV групи:
- СГ, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
- СГ, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці).
Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
