Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє
Інтернет-торгівля без РРО
Сьогодні у Головному управлінні ДПС у Харківській області пройшов сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». На запитання платників податків стосовно застосування РРО та ПРРО відповідала заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Ірина Сагайдак.
Найбільше громадян цікавило питання щодо необхідності застосування «касового апарату» підприємцями на спрощеній системі оподаткування при продажу товарів через Інтернет без передоплати із доставкою перевізником або через відділення організацій зв’язку.
Наводимо наступне роз’яснення.
З 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів, як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.
Також звертаємо увагу на те, що перерахунок коштів на поточний рахунок ФОП у формі IBAN не є розрахунковою операцією між продавцем та покупцем, а є банківською операцією.
Відповідно, у разі перерахунку покупцем коштів виключно на поточний рахунок у форматі IBAN, РРО/ПРРО продавцем не застосовується.
Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?
Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
? не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
? не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
? транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
? інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
? витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
? вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
? номінальна вартість прав грошової вимоги;
? вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
? вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
? витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Оновлено форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу
Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що 05.01.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 № 1392 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 і від 17 квітня 2019 р. № 328» (далі – Постанова № 1392), якою внесено зміни до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами (далі – Постанова № 413).
Прийняття змін до Постанови № 413 обумовлено набранням чинності з 01.01.2022 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).
Закон № 1946 запроваджує особливу систему оподаткування для ІТ компаній, які є резидентами Дія Сіті, та створює для них особливий вид працевлаштування.
При цьому, назву форми Повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу змінено. Нова назва – «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (далі – Повідомлення).
Нова форма Повідомлення передбачає чотири категорії працівників, про яких роботодавці надсилають Повідомлення, а саме:
1 – наймані працівники за основним місцем роботи;
2 – працівники за сумісництвом (раніше їх позначали як працівників без
Трудової книжки);
3 – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом;
4 – працівники на підставі цивільно-правових договорів.
Нагадуємо, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи, зокрема без укладення трудового договору, оформленого наказом та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу.
Також згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 1946 до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє ДПС про укладення гіг-контракту.
Порядком № 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті
Отже, про прийняття на роботу зобов’язані повідомляти ДПС такі роботодавці:
– підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування;
– фізичні особи, що використовують найману працю (ФОП – роботодавці);
– резиденти Дія Сіті.
Роботодавець – підприємство, установа, організація, фізична особа – підприємець – у разі прийняття працівника на умовах трудового договору повідомляє про:
– прийняття на основне місце;
– прийняття за сумісництвом – зовнішнім або внутрішнім.
Роботодавець – резидент Дія Сіті – повідомляє ДПС про укладення гіг-контракту та про залучення фахівця на умовах цивільно-правового договору.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до Реєстру страхувальників та Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Постанову № 1392 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.01.2022 № 1
Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів
з 1 січня 2022 року
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.
Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.
Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:
технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
лікарських засобів, виробів медичного призначення;
ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Як можна підтвердити подання одноразової (спеціальної)
добровільної декларації та сплату одноразового збору?
Головне управління ДПС у Вінницькій області відповідає, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Згідно з п. 6 підрозд 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нагадаємо, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом (п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ).
Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.
Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
