Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє
Внесено зміни до форми Податкової декларації з
податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що 17 серпня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ № 317), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 року № 467) (далі – Наказ № 897), відповідно до якого внесено зміни та доповнення:
1.1. До Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), яку доповнено новим рядком 7.1 щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, зокрема, повного найменування постійного представництва/відокремленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження та найменування контролюючого органу за місцем обліку;.
1.2. До додатків до Декларації:
1.2.1. у додатку ПН передбачено відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до статті 103 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу;
1.2.2. у додатку РІ:
виключено різницю, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування щодо суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція підпункту 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 Кодексу діяла до 01.01.2021) (рядок 3.1.14);
доповнено новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов?язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранта, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу) (рядок 3.1.14);
доповнено новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:
на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень 2 (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.4.8 пункту 140.4 статті 140 Кодексу) (рядок 3.2.6);
на суму отриманої одноразової компенсації суб?єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Кодексу) (рядок 4.2.22);
на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2³ та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 розділу XX Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Кодексу) (рядок 4.2.23);
1.2.3. у додатку АМ передбачено відображення інформації про капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Кодексу) (рядок КП).
З оновленою редакцією Наказу № 897 Ви можете ознайомитися скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua).
Довідково: Наказ № 317 опублікувано 17.08.2021 в Офіційному віснику України № 63.
Відбувся сеанс телефонного звязку "гаряча лінія"
 |
з питань застосування РРО і ПРРО
У Головному управлінні ДПС у Харківській області відбувся сеанс телефонного з зв’язку «гаряча лінія» на тему: «РРО та ПРРО».
Спікер: фахівець відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Олена ПУТЯТІНА.
Надаємо декілька запитань та відповідей на них:
Питання 1. Чи може бути використаний РРО після 01.10.2021, якщо не може бути доопрацьований за технічними властивостями для відображення необхідних реквізитів касових чеків?
Відповідь: Виходячи з вимог Наказу № 306 та Наказу № 329, зареєстрований РРО за умови неможливості його технічного доопрацювання може бути використаний після 01.10.2021 до кінця терміну його експлуатації, встановленого законом.
Але, з метою виконання вимог законодавства пропонуємо платнику звернутись до постачальника РРО та/або сервісної організації з обслуговування РРО для підтвердження технічної можливості (або неможливості) його доопрацювання.
Питання 2. Підприємець на єдиному податку 2 групи здійснює реалізацію товарів через ТОВ «Нова пошта» на умовах післяплати та перевищив граничний розмір доходу, встановлений Кодексом для застосування РРО. Чи потрібно підприємцю в даному випадку видавати розрахунковий документ РРО/ПРРО?
Якщо споживач (клієнт) дистанційно замовив товар, наприклад на веб-сайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється кур’єром на підставі договору, відповідно до якого товар передається такому кур’єру для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується кур’єром безпосередньо при передачі товару покупцю у своєму відділенні, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Зобов’язання щодо видачі відповідного розрахункового документу покупцю, відповідно до наведеного у зверненні прикладі, покладається на продавця та/або кур’єра, як безпосередніх учасників договору купівлі – продажу. Кур’єром, відповідно до тексту звернення, виступає ТОВ «Нова Пошта».
Одноразове добровільне декларування: про головне
 |
Головне управління ДПС у Харківській області інформує щодо добровільного декларування доходів. Правова основа одноразового декларування – Закон України від 15.06.2021 р. № 1539, яким Перехідні положення Податкового кодексу України доповнюються новим підрозділом 94.
Одноразове декларування – добровільне подання в електронному вигляді декларації, в якій вказуються наявні у фізичній особи активи, що були отримані, придбані за незадекларовані доходи.
Декларант має нарахувати собі збір та сплатити його протягом 30 календарних днів.
Декларацію податківці прийматимуть тільки з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Подавати декларацію можуть:
- фізособи (громадяни);
- фізособи-підприємці (ФОП);
- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Не можуть подати декларацію:
- юридичні особи;
- особи, які зобов’язані подавати електронні декларації НАЗК на підставі Закону “Про запобігання корупції” від 14.10.2014 р. № 1700. Виняток – особи, які подавали таку декларацію для участі у конкурсі певну вакансію держслужби, але не пройшли.
В одноразовій декларації можна показати майно особи, яке знаходиться у власності на дату її подання:
- гроші у гривнях та в іноземній валюті на банківських рахунках.
- гроші внесені до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;
- електронні гроші;
- банківські метали, які розміщені на рахунках;
- депозити/вклади, кошти, позичені третім особам за договором позики та інші права грошової вимоги, оформлені у письмовій формі.
- нерухомість, у т.ч. земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості,
- об’єкти незавершеного будівництва; рухоме майно, у вигляді транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
- транспортні засоби вартістю більше 400 тис. грн та/або з об’ємом двигуна 3 тис. см3, мотоцикли - більше 800 куб. см3;
- цінне рухоме майно, наприклад предмети мистецтва/антикваріату, дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби тощо;
- частки/паї у майні юросіб або в утвореннях, що не мають статусу юрособи (приклад – спільна діяльність), інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності; цінні папери та/або фінансові інструменти, які визначені законом.
Не підпадає під одноразове декларування:
- готівка у гривнях та іноземній валют;
- активи, які були одержані шляхом вчинення кримінального порушення, крім ухиленням від сплати податків, зборів, ЄСВ, внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, порушення у сферах валютного законодавства та захисту економічної конкуренції;
- активи по яким розпочато досудове/судове розслідування, зокрема за порушення митного законодавства, кримінальне правопорушення;
- активи, які обліковуються на рахунках фінансових установ або розташовані на території держави – агресора, або походять звідти;
- активи, набуті у власність після 1 вересня 2022 року;
- активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн;
- нерухоме майно, розташоване в Україні, яке не перевищує: квартира – 120 кв. метрів, будинок – 240 кв. метрів, нежитлової нерухомості – 60 кв. метрів;
- земельні ділянки – сукупно по кожній окремій ділянці у межах норми безоплатної передачі (ст. 121 Земельного кодексу).
- один транспортний засіб, який знаходиться в особистому й некомерційному користуванні, для перевезення не більше 9 осіб (включаючи водія), об’єм двигуна менше 3 тис. куб. см3, середньоринкова вартість не більше 400 тис. грн. Для мотоцикла – об’єм двигуна не більше 800 куб. см.
Ставки збоку одноразового декларування
·5 % — щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;
·9 % — щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
·2,5 % — щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 р. до 31 серпня 2022 р. до подання Декларації.
Збір можна сплачувати трьома рівними частинами щорічно, але ставки збору в такому випадку збільшуються: 3 5% до 6%, з 9% до 11,5%, з 2,5% до 3%.
Мета одноразового добровільного декларування – легалізація майна, набутого внаслідок ухилення від сплати податків. Подача декларації та сплата збору звільнить фізичну особу від відповідальності за порушення податкового/валютного законодавства, а також нарахування та сплатити податків та зборів щодо доходів, за допомогою яких були набуті задекларовані активи.
 |
Який алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій?
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної
п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Про актуальне на ТРК «Simon»
На телеканалі Simon транслювалася передача «Інформаційний вечір», головною темою якої було одноразове декларування і електронні сервіси для громадян.
Спікерами головного управління ДПС у Харківській області виступили: начальник управління електронних сервісів Сергій Біланчук і заступник начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб В’ячеслав Даценко.
Під час заходу акцентовано увагу, що податкова амністія - це добровільне, а не примусове декларування доходів, озвучено перелік активів які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню та строк подання спеціальної декларації.
Також повідомлено, що декларація подається до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, безпосередньо платниками в електронній формі засобами Електронного кабінету.
