Допомоги особам з інвалідністю

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та Дітям з інвалідністю.

Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю  з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність особам з інвалідністю з дитинства, визначаються медико-соціальною експертною комісією закладу охорони здоров’я.

Причина, категорія і строк, на який встановлюється відповідна категорія дітям з інвалідністю, визначаються лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю віком до 18 років призначається у таких розмірах:

– особам з інвалідністю з дитинства І групи – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи – 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи – 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– на дітей з інвалідністю віком до 18 років – 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Для призначення державної соціальної допомоги подаються такі документи:

1. Заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3, із зазначенням способу виплати.
2. У разі виплати допомоги через банк, заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку.
3. Копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові та місця реєстрації.
4. У разі подання копії паспорта зразка 2016 року (ID-картки), додається копія довідки про реєстрацію місця проживання.
5. Копію довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.
6. Копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років.
7. Медичний висновок на дитину (підлітка) з інвалідністю.
8. Довідка з місця навчання із зазначенням перебування (неперебування) на повному державному утриманні.
9. Якщо із заявою звертається опікун або піклувальник, подається також:

• копія рішення про встановлення опіки (піклування) та призначення дитині з інвалідністю віком до 18 років опікуна (піклувальника);
• копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю з дитинства недієздатною;
• копія рішення суду про призначення опікуна особі з інвалідністю з дитинства або копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу (органу опіки та піклування), який виконує функції опікуна.

Копії документів подаються з пред’явленням оригіналів.

До державної соціальної допомоги призначається також надбавка на догляд:

• особам з інвалідністю з дитинства І групи;

• одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
• за дітьми з інвалідністю віком до 18 років.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновлювачів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (крім заочної форми здобуття освіти), не проходять військову службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років.

Одному із законних представників дитини з інвалідністю надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Одинокою матір’ю відповідно до цього Порядку вважається:

• жінка (яка не перебуває у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини;
• жінка, яка не перебуває у шлюбі та має дитину, батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер (визнано безвісно відсутнім/оголошено померлим).

Одиноким батьком відповідно до цього Порядку вважається батько, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років подаються:

• заява;
• оригінал і копія трудової книжки;
• одинокій матері — копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України або копія  рішення суду про позбавлення батьківських прав чи копія свідоцтва про смерть батька дитини.

Розмір надбавки на догляд призначається в таких розмірах:

• особі з інвалідністю з дитинства І групи, віднесеній до підгрупи А — 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• особі з інвалідністю з дитинства І групи, віднесеній до підгрупи Б — 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• на дитину з інвалідністю віком до 6 років, віднесену до підгрупи А — 200 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
• на іншу дитину з інвалідністю віком до 6 років — 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
• на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років, віднесену до підгрупи А — 200 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років;
• на іншу дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років — 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.