ОРЄХОВ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ (20.04.1978 — 20.05.2022)
Орєхов Володимир Петрович народився у селі Мала Рогань на Харківщині — там, де знав кожну стежину, кожне поле і кожен подих рідної землі. У родині Орєхових Ганни Миколаївни та Петра Васильовича він був другою дитиною, мав сестру Світлану, яка й сьогодні зберігає найтепліші спогади про брата.
Навчався у Роганській неповній середній школі №2. З дитинства був енергійним, дружелюбним і трохи бешкетним — таким, як більшість хлопців, що мріють про подвиги. Любив грати у «війнушку», займався футболом і карате, добре давав собі раду з алгеброю та геометрією. Уже тоді в ньому формувалися риси, що згодом стали його сутністю: справедливість, відповідальність і внутрішня сила.
Після навчання у ПТУ №33 та закінчення школи міліції працював у 10-му відділенні міліції м. Харкова охоронцем. За фахом — шофер. Колеги пам’ятають його чуйним, веселим і надійним. Він пишався своїми спортивними досягненнями, мав нагороди, а згодом став тренером з бойових мистецтв. Своїх учнів навчав, підтримував, допомагав ставати сильнішими.
Його життєвий принцип був простим і твердим: «За своє треба боротись». Саме тому в 2014 році Володимир добровільно став на захист України. Брав участь у боях за Щастя, Трьохізбенку, Станицю Луганську. Служив розвідником розвідувальної роти 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. До служби ставився відповідально, побратимів поважав і часто згадував, зберігаючи міцний зв’язок фронтового братерства.
У 2022 році він знову пішов боронити рідну землю. Визволяв Малу Рогань, Вільхівку, Тернову, Старий Салтів. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Мале Веселе на Харківщині. Востаннє був на зв’язку з родиною 17.05 2022.
Старший солдат, розвідник із позивним «Хуліган», був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в АТО», двома орденами «За мужність» та багатьма іншими нагородами.
Рідні, друзі, односельці і всі, хто знав Орєхова Володимира Петровича, пам’ятають його завжди позитивним, сильним духом і впевненим. Він залишився у пам’яті як людина, яка ніколи не стояла осторонь, яка завжди приходила на допомогу і яка до останнього подиху боролася за Україну.
Його життя — це приклад честі, відданості й любові до Батьківщини.
Світла пам’ять Герою!
Інформацію підготував колектив КЗ «Малороганський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області;.
